Єзекіїль 14:1 І прийшли до мене дехто з Ізраїлевих старших, і сіли переді мною. 14:2 І було до мене слово Господнє таке: 14:3 Сину людський, ці люди поклали своїх ідолів у свої серця й поклали камінь спотикання їхнього беззаконня перед їхнім лицем: я повинен бути запитували вони взагалі? 14:4 Тому промовляй до них та скажи їм: Так говорить Господь Бог: Кожен із Ізраїлевого дому, що ставить своїх ідолів у своєму серці, і ставить камінь спотикання його беззаконня перед його обличчям, і приходить до пророка; Я, Господь, відповім тому, хто прийде відповідно до безлічі його ідолів; 14:5 щоб Я взяв Ізраїлів дім у серце їхнє, бо вони є всі відчужені від мене через своїх ідолів. 14:6 Тому скажи Ізраїлевому дому: Так говорить Господь Бог: покайся, і відверніться від своїх ідолів; і відвертайте обличчя свої від усіх ваші гидоти. 14:7 За кожного з Ізраїлевого дому та з приходька, що мешкає в Ізраїлі, що відділяється від Мене, і ставить своїх ідолів своє серце, і ставить камінь спотикання своєї провини перед своїм обличчя, і приходить до пророка, щоб запитати його про мене; Я Господь відповість йому сам: 14:8 І зверну Я обличчя Своє проти того чоловіка, і зроблю його знаком і а приказка, і Я витну його з-поміж народу Мого; і ти пізнають, що Я Господь. 14:9 І якщо пророк буде зведений, коли він щось сказав, я Господь обманули того пророка, і я простягну на нього свою руку, і винищу його з-поміж народу Мого Ізраїля. 14:10 І вони понесуть покарання за свою провину: покарання за пророк буде як кара того, хто шукає його; 14:11 щоб Ізраїлів дім не відступав уже від мене й не був більше занечищені всіма своїми проступками; але щоб вони були моїми людей, а Я буду їхнім Богом, говорить Господь Бог. 14:12 Знову було до мене слово Господнє, говорячи: 14:13 Сину людський, коли земля згрішить проти мене тяжким переступом, тоді простягну на нього Свою руку і зламаю палицю хліб його, і нашле на нього голод, і винищить людину і звір з нього: 14:14 Хоча ці троє чоловіків, Ной, Даниїл та Йов, були в ньому, вони повинні визвольте тільки їхні власні душі їхньою справедливістю, говорить Господь Бог. 14:15 Якщо я проведу звірів через землю, і вони пограбують її, щоб він був спустошений, щоб ніхто не міг пройти через нього звірі: 14:16 Хоча ці три чоловіки були в ньому, живу Я, говорить Господь Бог, не врятує ні синів, ні дочок; тільки вони будуть доставлені, але земля стане спустошенням. 14:17 Або якщо я наведу меч на ту землю і скажу: Мечу, пройди через земля; щоб я відрізав від неї людину й скотину: 14:18 Хоч ці три чоловіки були в ньому, живу Я, говорить Господь Бог, не врятує ні синів, ні дочок, але тільки вони будуть доставлені самі. 14:19 Або якщо Я пошлю моровицю на ту землю, і виллю на неї Свою лютість в крові, щоб відрізати від неї людину і звіра: 14:20 Хоч би Ной, Даниїл та Йов були в ньому, живу Я, говорить Господь Бог, не віддадуть ні сина, ні дочки; вони тільки доставлять їхні власні душі своєю праведністю. 14:21 Бо так говорить Господь Бог: Скільки більше, коли я відправлю своїх чотирьох болячих суди над Єрусалимом, меч, і голод, і гнів звір, і мор, щоб відрізати від нього людину і звіра? 14:22 І все ж, ось, там залишиться залишок, який буде принесений сини й дочки, ось вони вийдуть до вас, і ви побачите їхню дорогу та їхні вчинки, і ви будете втішені про зло, яке Я навів на Єрусалим, навіть про те все, що я приніс на нього. 14:23 І вони потішать вас, коли ви побачите їхні дороги та їхні вчинки, і ви знатимете, що я не зробив без причини все, що я зробив у це, говорить Господь Бог.