Єзекіїль
14:1 І прийшли до мене дехто з Ізраїлевих старших, і сіли переді мною.
14:2 І було до мене слово Господнє таке:
14:3 Сину людський, ці люди поклали своїх ідолів у свої серця й поклали
камінь спотикання їхнього беззаконня перед їхнім лицем: я повинен бути
запитували вони взагалі?
14:4 Тому промовляй до них та скажи їм: Так говорить Господь Бог:
Кожен із Ізраїлевого дому, що ставить своїх ідолів у своєму серці,
і ставить камінь спотикання його беззаконня перед його обличчям, і
приходить до пророка; Я, Господь, відповім тому, хто прийде відповідно
до безлічі його ідолів;
14:5 щоб Я взяв Ізраїлів дім у серце їхнє, бо вони є
всі відчужені від мене через своїх ідолів.
14:6 Тому скажи Ізраїлевому дому: Так говорить Господь Бог: покайся,
і відверніться від своїх ідолів; і відвертайте обличчя свої від усіх
ваші гидоти.
14:7 За кожного з Ізраїлевого дому та з приходька, що мешкає
в Ізраїлі, що відділяється від Мене, і ставить своїх ідолів
своє серце, і ставить камінь спотикання своєї провини перед своїм
обличчя, і приходить до пророка, щоб запитати його про мене; Я
Господь відповість йому сам:
14:8 І зверну Я обличчя Своє проти того чоловіка, і зроблю його знаком і а
приказка, і Я витну його з-поміж народу Мого; і ти
пізнають, що Я Господь.
14:9 І якщо пророк буде зведений, коли він щось сказав, я Господь
обманули того пророка, і я простягну на нього свою руку, і
винищу його з-поміж народу Мого Ізраїля.
14:10 І вони понесуть покарання за свою провину: покарання за
пророк буде як кара того, хто шукає
його;
14:11 щоб Ізраїлів дім не відступав уже від мене й не був
більше занечищені всіма своїми проступками; але щоб вони були моїми
людей, а Я буду їхнім Богом, говорить Господь Бог.
14:12 Знову було до мене слово Господнє, говорячи:
14:13 Сину людський, коли земля згрішить проти мене тяжким переступом,
тоді простягну на нього Свою руку і зламаю палицю
хліб його, і нашле на нього голод, і винищить людину
і звір з нього:
14:14 Хоча ці троє чоловіків, Ной, Даниїл та Йов, були в ньому, вони повинні
визвольте тільки їхні власні душі їхньою справедливістю, говорить Господь Бог.
14:15 Якщо я проведу звірів через землю, і вони пограбують її,
щоб він був спустошений, щоб ніхто не міг пройти через нього
звірі:
14:16 Хоча ці три чоловіки були в ньому, живу Я, говорить Господь Бог,
не врятує ні синів, ні дочок; тільки вони будуть доставлені,
але земля стане спустошенням.
14:17 Або якщо я наведу меч на ту землю і скажу: Мечу, пройди через
земля; щоб я відрізав від неї людину й скотину:
14:18 Хоч ці три чоловіки були в ньому, живу Я, говорить Господь Бог,
не врятує ні синів, ні дочок, але тільки вони будуть
доставлені самі.
14:19 Або якщо Я пошлю моровицю на ту землю, і виллю на неї Свою лютість
в крові, щоб відрізати від неї людину і звіра:
14:20 Хоч би Ной, Даниїл та Йов були в ньому, живу Я, говорить Господь Бог,
не віддадуть ні сина, ні дочки; вони тільки доставлять
їхні власні душі своєю праведністю.
14:21 Бо так говорить Господь Бог: Скільки більше, коли я відправлю своїх чотирьох болячих
суди над Єрусалимом, меч, і голод, і гнів
звір, і мор, щоб відрізати від нього людину і звіра?
14:22 І все ж, ось, там залишиться залишок, який буде принесений
сини й дочки, ось вони вийдуть до вас,
і ви побачите їхню дорогу та їхні вчинки, і ви будете втішені
про зло, яке Я навів на Єрусалим, навіть про те
все, що я приніс на нього.
14:23 І вони потішать вас, коли ви побачите їхні дороги та їхні вчинки, і
ви знатимете, що я не зробив без причини все, що я зробив у
це, говорить Господь Бог.