2 Коринтян
7:1 Отож, маючи ці обітниці, очистимося, любі
себе від усякої скверни тіла й духа, вдосконалюючи
святість у страху Божому.
7:2 Прийми нас; ми нікого не образили, ми нікого не зіпсували, ми зробили
не обдурив жодної людини.
7:3 Я не говорю це, щоб вас засудити, бо я сказав раніше, що ви в ньому
наші серця померти і жити з тобою.
7:4 Велика сміливість моя до вас, велика моя хвала вами.
Я наповнений утіхою, я дуже радію в усіх наших горях.
7:5 Бо коли ми прийшли в Македонію, тіло наше не мало спокою, крім нас
були стурбовані з усіх боків; поза були бої, всередині були страхи.
7:6 Але Бог, що потішає пригнічених, потішив нас
приходом Тита;
7:7 І не тільки Його приходом, але й утіхою, якою Він був
втішився в тобі, коли він сказав нам твоє щире бажання, твою скорботу,
твоя палка думка до мене; щоб я ще більше зрадів.
7:8 Бо хоч я вас листом розжалів, але не каюсь
покайтеся, бо я бачу, що те саме послання вас засмутило
це було лише на сезон.
7:9 Тепер я радію не з того, що ви засмутилися, але з того, що ви засмутилися,
покаяння, бо ви були засмучені за побожним способом, щоб ви могли
отримати збиток від нас ні в чому.
7:10 Бо смуток для Бога чинить покаяння до спасіння, в якому не можна покаятися:
але смуток світу чинить смерть.
7:11 Бо ось це те саме, що ви сумували за Богом,
яку обережність це викликало у вас, так, яке очищення вас самих,
так, яке обурення, так, який страх, так, яке палке бажання, так,
яке завзяття, та яка помста! У всьому ви випробували себе
бути ясним у цьому питанні.
7:12 Тому, хоч я й писав до вас, я робив це не з його причини
зробив несправедливо, ні за його справу, що постраждав несправедливо, але це наша турбота
бо ти міг би з'явитися тобі в очах Божих.
7:13 Тому ми втішилися вашою втіхою, так, і дуже
більше раділи ми радістю Тита, бо дух його відсвіжився
ви всі.
7:14 Бо коли я хвалився перед ним чим про вас, я не соромлюсь; але як
ми говорили тобі все по правді, так само й хвала наша, яку я зробив
перед Титом, знайдено правду.
7:15 І його внутрішня прихильність більша до вас, тоді як він
пам'ятає послух усіх вас, як ви зі страхом і тремтінням
отримав його.
7:16 Тому я радію, що в усьому маю надію на вас.