2 Коринтян 7:1 Отож, маючи ці обітниці, очистимося, любі себе від усякої скверни тіла й духа, вдосконалюючи святість у страху Божому. 7:2 Прийми нас; ми нікого не образили, ми нікого не зіпсували, ми зробили не обдурив жодної людини. 7:3 Я не говорю це, щоб вас засудити, бо я сказав раніше, що ви в ньому наші серця померти і жити з тобою. 7:4 Велика сміливість моя до вас, велика моя хвала вами. Я наповнений утіхою, я дуже радію в усіх наших горях. 7:5 Бо коли ми прийшли в Македонію, тіло наше не мало спокою, крім нас були стурбовані з усіх боків; поза були бої, всередині були страхи. 7:6 Але Бог, що потішає пригнічених, потішив нас приходом Тита; 7:7 І не тільки Його приходом, але й утіхою, якою Він був втішився в тобі, коли він сказав нам твоє щире бажання, твою скорботу, твоя палка думка до мене; щоб я ще більше зрадів. 7:8 Бо хоч я вас листом розжалів, але не каюсь покайтеся, бо я бачу, що те саме послання вас засмутило це було лише на сезон. 7:9 Тепер я радію не з того, що ви засмутилися, але з того, що ви засмутилися, покаяння, бо ви були засмучені за побожним способом, щоб ви могли отримати збиток від нас ні в чому. 7:10 Бо смуток для Бога чинить покаяння до спасіння, в якому не можна покаятися: але смуток світу чинить смерть. 7:11 Бо ось це те саме, що ви сумували за Богом, яку обережність це викликало у вас, так, яке очищення вас самих, так, яке обурення, так, який страх, так, яке палке бажання, так, яке завзяття, та яка помста! У всьому ви випробували себе бути ясним у цьому питанні. 7:12 Тому, хоч я й писав до вас, я робив це не з його причини зробив несправедливо, ні за його справу, що постраждав несправедливо, але це наша турбота бо ти міг би з'явитися тобі в очах Божих. 7:13 Тому ми втішилися вашою втіхою, так, і дуже більше раділи ми радістю Тита, бо дух його відсвіжився ви всі. 7:14 Бо коли я хвалився перед ним чим про вас, я не соромлюсь; але як ми говорили тобі все по правді, так само й хвала наша, яку я зробив перед Титом, знайдено правду. 7:15 І його внутрішня прихильність більша до вас, тоді як він пам'ятає послух усіх вас, як ви зі страхом і тремтінням отримав його. 7:16 Тому я радію, що в усьому маю надію на вас.